210 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка
9 березня – 210 років від дня народження Великого Кобзаря, українського пророка Тараса Григоровича Шевченка, який весь свій могутній талант присвятив служінню Україні та своєму народові.
Він пробудив і заклав у генетичний код українця прагнення до свободи і незалежності та боротьби з поневоленням.
Видатний український поет, художник, громадський діяч Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 року в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) за часів кріпацтва і саме в родині селян кріпаків. Його життєвий шлях був сповнений випробуваннями: смерть батьків, кріпацтво, арешти, заслання, заборона писати та малювати, а найстрашніше – заборона жити у рідному краї.
З дитинства Шевченко мав пристрасть до малювання і шукав можливість навчитися малювати. Навчався малярству у петербурзького майстра Василя Ширяєва. Разом з іншими учнями брав участь в розписі Великого (Кам’яного) театру та інших театрів Санкт -Петербургу.
Відомий поет Карл Брюллов і художник Василь Жуковський були вражені важкою долею талановитого юнака і викупили його з кріпацтва.
Вже будучи вільним, Шевченко навчався в Академії мистецтв Росії і отримав звання художника.
Шевченко почав писати вірші ще будучи кріпаком. Публікація його першої збірки – «Кобзар» стала подією, яка мала величезне значення не лише в історії української літератури, а й для формування самосвідомості українського народу.
Його літературні твори були сповнені духом визвольної боротьби і мали глибоке суспільно-політичне значення, що стало причиною його арешту й заслання на десять років із забороною писати.
Однак, Шевченко порушив цю заборону і продовжував таємно писати. За своїми ідеологічними і художніми якостями творчість Шевченка часів заслання стала важливим етапом не лише його творчого розвитку, а усієї української поезії, випереджаючи літературний час і закладаючи основу для розвитку української поезії кінця дев'ятнадцятого століття.
У 1859 році Шевченко востаннє приїхав в Україну, але перебував під наглядом поліції. Йому заборонили постійно проживати на Батьківщині і зобов'язали переїхати до столиці імперії. Десятирічне заслання, хвороби призвели до передчасної смерті 26 лютого (за новим стилем 10 березня) 1861 року.
Сьогодні як ніколи його життєвий шлях і пророчі слова надихають мільйони українців на боротьбу з російською навалою за вільну і незалежну Україну.
У ці страшні дні кривавої боротьби з пророчих слів Т.Г. Шевченка ми черпаємо сили, незламність і мудрість:
«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»
мережах: