«Гюббенет Християн Якович –
лікар широкого профілю
(хірург, окуліст, венеролог), доктор медицини»:
до 200-річчя від дня народження
Гюббенет Християн Якович(15[27].05.1822 - 03.07.1873), – лікар-хірург, окуліст і венеролог, доктор медицини (1847), екстраординарний (1850), ординарний (1851), Заслужений ординарний професор (1870), завідувач кафедри теоретичної хірургії з офтальміатрією та госпітальною клінікою (1850-1870) Університету Св. Володимира.
Народився в Ліфляндії. Закінчив Ризьку гімназію, медичний факультет Дерптського університету в званні «лєкаря» 1-го відділення з відзнакою (1844). В університеті одержав золоту медаль за працю «О брожении». Працював лікарем в Управлінні шляхів сполучення в Казані, повернувся в Дерпт, де в 1847 р. з успіхом захистив докторську дисертацію «О максимальних токсических и лечебных дозах мышьяковой кислоты в народной медицине». Того ж року був призначений ад'юнкт професором кафедри державного лікарезнавства («врачебноведения») в Університеті Св. Володимира та в 1848 р. призначений молодшим ординатором Київського воєнного госпіталю. Одночасно був завідувачем кабінетом кафедри державного лікарезнавства, викладав практичну судову медицину на базі госпіталю та лікував хворих на офтальмологічні та венеричні хвороби. Під час епідемії холери в Києві (1847-1848) X. Я. Гюббенет брав активну участь у ліквідації холери, проводив наукові спостереження, на основі яких підготував роботу «Наблюдения над холерною эпидемиею в Киевском военном госпитале».
У 1850 р. Х. Я. Гюббенет очолив кафедру теоретичної хірургії з офтальміатрією та госпітальною клінікою, поєднав в собі хірурга, окуліста та венеролога. Автор першої російської оригінальної роботи по сифілісу та фундатор першої на той час в Росії клініки в по «сифилитическим болезням». У 1853 р. госпітальна клініка складалася із двох відділень – хірургічного та сифілідологічного, на базі якої Х. Я. Гюббенет читав лекції з теоретичної хірургії, офтальміатрії та сифілідології для студентів старших курсів. З 1861 р. Х.Я. Гюббенет також викладав енциклопедію та методологію медицини замість професора О. П. Вальтера. Засновник викладання в Університеті Св. Володимира спеціальної хірургії, офтальмології та сифілідології.
Написав наукові праці «Наблюдение и опыт о сифилисе» (1859) та перший підручник у вигляді лекцій «Офтальмиатрияил и учение о глазных болезнях». Уперше в Києві почав використовувати офтальмоскоп та започаткував операції по видаленню кришталика. Під час Кримської війни (1853-1856) завідував головним перев'язувальним пунктом, де під його керівництвом виконано 3 тисячі операцій. Автор ряду робіт з воєнно-польової хірургії. Завдяки діяльності М. І. Пирогова та Х. Я. Гюббенета вперше було застосовано сортування поранених, яким користуються і в теперішній час.
Результатам наукових узагальнень з аналізом хірургічних та санітарних втрат під час роботи в Криму Х. Я. Гюббенет присвятив «Очерки медицинской и госпитальной части руських войск в Крыму в 1854-1856 гг.» та «Заметки с произведенных в Севастополе в 1854-1855 гг. на перевязочных пунктах хирургических операциях».
Вчений, хірург і педагог вважав однією з причин величезних втрат у війні (87 446 солдатів та офіцерів) помилки уряду відносно призначення хірургів- iноземців та прискорені випуски лікарів в університетах та Медико-хірургiчнiй академії. Окремі глави «Очерков...» присвячені взаємовідносинам автора із славетними адміралами-героями оборони Севастополя: В. І. Істомiним. В. А. Корніловим. П. С. Нахiмовим, воєнним інженером Є. І. Тотлебеном. Учасник Франко-прусської війни (1870-1871).
Один із найдіяльніших організаторів Російського товариства опікування поранених та хворих воїнів. Учасник міжнародної конференції представників Товариства (Берлін, 1869) та головний уповноважений цієї організації для участі в роботі «Базельської міжнародної агенції для допомоги пораненим та хворим воїнам під час Франко-прусської війни» (1870-1871).
Голова Товариства київських лікарів (1860-1869). Член Ризького товариства дослідників природи (1845), Медичного товариства змагань у Парижі (1853), Медичного товариства госпіталів у Парижі (1853), Всесвітнього офтальмологічного товариства в Парижі та представник цього товариства в Києві (1861) та ін.
Нагороджений орденами Св. Анни III ступеня (1851), Св. Станіслава II ступеня з мечами (1865), Св. Володимира III ступеня з мечами (1856). Св. Станіслава I ступеня з мечами (1868). Св. Анни I ступеня (1873), срібною медаллю від Паризької конференції Товариства опікування поранених воїнів у 1868 р., а також одержав світло-бронзову медаль в пам'ять війни 1853-1856 pp.
Мав чин дійсного статського радника (1866).
У 1870 р. затверджений заслуженим ординарним професором та зачислений до Міністерства народної освіти, призначений членом Воєнно-медичного вченого комітету і переїхав до Петербургу.
Помер Християн Якович Гюббенет по дорозі до Вільновід легеневого тифу 3 липня 1873 р.
травень 2022 року
мережах: