Новини

Епштейн Давид Якович – лікар-фтизіатр,

доктор медицини, професор,

завідувач кафедри туберкульозу:

до 155-річчя від дня народження

Епштейн Давид Якович (25.09.1871–05.07.1946) – лікар-фтизіатр, доктор медицини (1925), професор (1940), завідувач кафедри туберкульозу (1929–1946).

Давид Якович Епштейн народився на Волині в м. Старокостянтинів (нині Хмельницька область). Медичну освіту здобув на медичному факультеті Віденського університету, який закінчив в 1896 році.

У 1924 році Давид Якович блискуче захищає докторську дисертацію, над якою працював 15 років: «Лікування легеневого туберкульозу шляхом штучного пневмотораксу». У 1929 році – його призначено доцентом курсу туберкульозу в Київському медичному інституті.

В 1934 році курс туберкульозу у Київському медичного інституті було реорганізовано у кафедру туберкульозу, яку очолив професор Д. Я. Епштейн і керував нею до 1946 року. У 1940 році йому присвоєно вчене звання професора.

Наукові дослідження: досконало вивчав туберкульоз, зокрема хірургічні методи його лікування. Дослідження почав ще у студентські роки. Одним з перших в Україні застосував штучний пневмоторакс для лікування туберкульозу. Автор понад 40 наукових праць з фтизіатрії, зокрема монографії «Душа туберкульозного хворого» (1927; з передмовою професора Ф. Г. Яновського), «Туберкульоз і вегетативна нервова система» (1931), «Туберкульоз, його попередження та лікування» (1943). Серед учнів професора Д. Я. Епштейна, в майбутньому відомих фтизіатрів, був і В. Л. Плющ. Професор Д. Я. Епштейн був головою комісії з питань туберкульозу Вченої медичної ради МОЗ Української РСР та членом Ради з питань туберкульозу при МОЗ СРСР.

Професор Давид Якович Епштейн зробив вагомий внесок у розвиток фтизіатрії в Україні, підготовку лікарів-фтизіатрів та організацію спеціалізованої допомоги хворим на туберкульоз.