Хржонщевський Никанор Адамович – патолог і гістолог,
доктор медицини, ординарний професор,
засновник і перший завідувач кафедри загальної патології,
декан медичного факультету Університету Св. Володимира:
до 190-річчя від дня народження
Хржонщевський Никанор Адамович (07.08.1836–01.09.1906) – патолог і гістолог, доктор медицини (1859), ординарний професор (1868), засновник і перший завідувач кафедри загальної патології (1868–1887), декан медичного факультету (1869–1872) Університету Св. Володимира.
Никанор Адамович Хржонщевський народився в Пермі в шляхетній, небагатій, багатодітній родині (був вісімнадцятою дитиною з двадцяти трьох дітей, але до повноліття дожили тільки 4). Закінчив із золотою медаллю 2-гу Казанську гімназію та вступив у 1853 році до Казанського університету на медичний факультет. Плідну наукову роботу Н. А. Хржонщевський почав ще в студентські роки та написав дві наукові роботи (1856; 1858), які були відзначені золотими медалями. В 1859 році, не складаючи іспиту на звання лікаря здав іспит на ступінь доктора і захистив докторську дисертацію на тему надниркових залоз, які на той час залишалися майже недослідженими (відомості про наукового керівника дисертації відсутні). Після закінчення університету в 1859–1860 рр. працював лікарем в селі Казанської губернії.
В 1861–1864 роках молодий вчений був направлений у закордонне наукове відрядження для вдосконалення знань зі спеціальної патології та терапії, де він працював та вивчав новітні методи, і проводив власні наукові дослідження в лабораторіях провідних європейських вчених-фізіологів, гістологів (О. Ферстер, В. Мюллер, К. Людвіг, Р. Вірхов, Р. Келлікер).
Авторитет науковця Н. А. Хржонщевського був високим і в 1864 році йому запропонували посаду приват-доцента курсу загальної патології, а згодом, в 1867 році, посаду професора кафедри гістології, ембріології і порівняльної анатомії медичного факультету Харківського університету (нині Харківський НМУ). Фактично він став засновником і першим завідувачем цієї кафедри та гістологічної лабораторії (1866).
В грудні 1868 року професор Н. А. Хржонщевський був обраний ординарним професором новоствореної кафедри загальної патології медичного факультету Університету Св. Володимира – він став засновником цієї кафедри та відповідно і лабораторії для проведення практичних занять. Продовжив активну наукову діяльність в дослідженнях крово- та лімфообігу внутрішніх органів і на цьому етапі з’явився новий напрямок – вивчення впливу нервів на різні фізіологічні процеси, тоді як перші дослідження з цього питання з’являться згодом в 70-х роках 19 сторіччя. У грудні 1869 році Никанор Адамович був обраний деканом медичного факультету (1869–1872). Як педагог відзначився глибокими змістовними лекціями, одним з основних акцентів в яких був зв’язок практичної медицини з дотриманням норм громадської гігієни.
В 1887 році, незважаючи на колосальний авторитет професора Н. В. Хржонщевського, адміністрація Університету усунула його від викладацької діяльності з політичних мотивів. Никанор Адамович намагався повернутися до роботи, але йому було відмовлено.
Авторитет професора Н. А. Хржонщевського був заслужено великий і визнанням цього було те, що він тричі обирався президентом Товариства київських лікарів (1869–1872; 1886–1889; 1889–1892). Також професор був одним з тих, хто разом з колегами опікувався організацією лікарень та безкоштовно надавав допомогу, тим самим заснував спеціалізований пульмонологічний прийом у поліклініках.
Наукові дослідження: будова та функція надниркових залоз, легень, кровоносних та лімфатичних судин, нирок, печінки тощо; запропонував метод фізіологічних ін’єкцій вітальних барвників (метод Хржонщевського); довів здатність клітин печінки утворювати жовч; запропонував теорію сечовиділення; першим виявив наявність в капілярах крім ендотелію, гемогенної основної пластинки. Оскільки функція надниркових залоз була невідома на той час науці, дослідження Н. А. Хржонщевського стало першим у вивченні ендокринної системи. Один із засновників таких напрямів медицини, як гістофізіологія та санітарна освіта населення. Автор передових наукових праць, які вплинули на формування розвитку світової медичної науки і цитувались за кордоном з кінця 19 сторіччя до 70 років 20 сторіччя в наукових статтях, посібниках з анатомії, гістології та патології. Передові погляди професора Н. А. Хржонщевського вплинули на формування його численних учнів – майбутніх професорів медичного факультету.
мережах: