Томса Володимир Богумилович – лікар-фізіолог,
доктор медицини, доктор хірургії, екстраординарний,
ординарний професор, завідувач кафедри фізіології,
декан медичного факультету Університету Св. Володимира,
засновник першої фізіологічної лабораторії в Києві,
дійсний статський радник:
до 195-річчя від дня народження
Томса Володимир Богумилович (04.08.1830–04.04.1895) – лікар-фізіолог, доктор медицини (1854), доктор хірургії (1859), екстраординарний (1865), ординарний (1867) професор, завідувач кафедри фізіології (1865–1884), декан медичного факультету (1883–1884) Університету Св. Володимира, засновник першої фізіологічної лабораторії в Києві, дійсний статський радник (1882).
Володимир Богумилович Томса народився в Празі. Після навчання в гімназії закінчив у 1854 році медичний факультет Празького університету, здобувши науковий ступінь доктора медицини. Працював та продовжив наукову роботу в університеті: прозектором кафедри фізіологічної анатомії (1854–1856), асистентом кафедри патологічної анатомії (1856–1859). Здобув науковий ступінь доктора хірургії в 1859 році.
В. Б. Томса був добровольцем австро-італійської війни та батальйонним лікарем 48-го австрійського піхотного полку. Після закінчення війни переведений до Військово-медичної академії у Відні й призначений на посаду асистента кафедри фізіології, якою в той час керував видатний європейський фізіолог К. Людвіг; також читав в академії лекції з гістології. В 1865 році Володимир Богумилович виконував обов’язки професора фізіології та медичної фізики в академії (після призначення К. Людвіга директором Інституту фізіології в Лейпцигу).
В тому ж 1865 році В. Б. Томса був запрошений на посаду професора кафедри фізіології медичного факультету Університету Св. Володимира і Рада Університету надала йому науковий ступінь доктора медицини без подання та захисту дисертації. Володимир Богумилович був затверджений екстраординарним професором (1865), згодом ординарним професором (1867) кафедри фізіології. Він викладав фізіологію на медичному факультеті, на природничому відділенні фізико-математичного факультету, у 1875–1876 роках – патологічну анатомію. Під керівництвом В. Б. Томси створена перша фізіологічна лабораторія (1867), яка складалася з двох відділів – фізіологічного та біохімічного; була оснащена необхідними інструментами, науковою літературою, навчальними посібниками, атласами та передплаченими періодичними виданнями, а у 1880 році при лабораторії була відкрита доцентура. З вересня 1883 року по січень 1884 року В. Б. Томса виконував обов’язки декана медичного факультету Університету.
В 1883 році Володимир Богумилович отримав та прийняв запрошення на посаду ординарного професора фізіології медичного факультету Празького університету, на що вплинули родинні зв’язки та необхідність його допомоги й досвіду для розвитку медичному факультету. Але Почесний професор Університету Св. Володимира все життя підтримував свої зв’язки з Україною.
Наукові дослідження: фізіологія лімфатичних судин; анатомія лімфатичних судин і лімфатичних шляхів селезінки; іннервація кровоносних капілярів; фізіологія ядер симпатичної нервової системи; фізіологія ніжок мозку; кровообіг шкіри; анатомія і фізіологія шкіри. Підкреслював значення навколишнього середовища для життєдіяльності організму. Автор першого університетського підручника з фізіології (1883–1884; не закінчений). Серед наукових публікацій вченого значну увагу становлять рецензії на дисертації, на окремі праці з різних наукових питань (фармакологія, спеціальна патологія і терапія, судова медицина тощо); наукові огляди праць претендентів на вчене звання та на заміщення кафедри; біографічні нариси про вчених Університету Св. Володимира. Професор В. Б. Томса вважається першим вченим, який почав розвивати експериментальну фізіологію в Україні. Засновник Київської школи фізіологів.
мережах: