Горчаков Олександр Кирилович – лікар-хірург,
доктор медичних наук, професор,
директор та завідувач кафедри хірургічних хвороб
Київського медичного стоматологічного інституту,
головний ендокринолог МОЗ Української РСР,
Заслужений діяч науки Української РСР,
лауреат державної премії України:
до 125-річчя від дня народження
Горчаков Олександр Кирилович (15.07.1900–11.08.1960) – лікар-хірург, ендокринолог, доктор медичних наук (1950), професор, директор (1950–1955) та завідувач кафедри хірургічних хвороб Київського медичного стоматологічного інституту (1951–1960), головний ендокринолог МОЗ Української РСР (з 1951), Заслужений діяч науки Української РСР (1954), лауреат державної премії України (1988, посмертно).
Олександр Кирилович Горчаков закінчив Харківський медичний інститут в 1924 році. Десять років працював хірургом в дільничних та районних лікарнях Харківської області. З 1933 року продовжив наукову працю: асистент, доцент 2-го Харківського медичного інституту. З 1941 року під час Другої світової війни Олександр Кирилович був хірургом Харківського військового шпиталю. Повернувся з евакуації в Харків після звільнення міста в 1944 році. Продовжив роботу в Харківському стоматологічному інституті (нині з 2021 року Полтавський державний медичний університет): завідувач кафедри загальної хірургії, заступник директора з наукової і навчальної роботи.
В 1950 році професор О. К. Горчаков переїхав до Києва, де очолив Київський стоматологічний інститут (1950–1955), одночасно: професор, згодом завідувач кафедри загальної хірургії стоматологічного факультету (з 1955) КМІ імені О. О. Богомольця. Під керівництвом професора О. К. Горчакова основним напрямом наукових розробок та хірургічної діяльності кафедри були дослідження і лікування захворювань щитовидної залози.
Наукові дослідження: етіологія та патогенез зобної хвороби, автор її патогенетичної класифікації; розробив методи оперативного втручання на щитоподібній залозі та наднирниках; удосконалив методику радикальної операції субтотальної струмектомії. Одним з перших в Україні (та колишньому СРСР) разом з учнем М. П. Черенько застосував з лікувальною метою радіонукліди. Виконав понад 4000 операцій на щитоподібній залозі. Автор понад 70 наукових праць. Під керівництвом О. К. Горчакова захищено 6 дисертацій. Головний ендокринолог МОЗ Української РСР з 1951 року.
Олександр Кирилович Горчаков за наукові досягнення та сумлінну працю був нагороджений орденами, медалями, Заслужений діяч науки і техніки Української РСР та, посмертно, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1988).
Науковий доробок Горчакова О. К. представлено в: імідж-каталозі «Наукові праці вчених-медиків НМУ імені О. О. Богомольця», електронному каталозі, алфавітному та систематичному каталогах.
мережах: