Хмелевський Юрій Володимирович – біохімік,
доктор медичних наук, професор,
лауреат премії імені О. В. Палладіна АН УРСР,
професор кафедри біохімії, завідувач кафедри медичної біохімії
та молекулярної біології, декан медичного факультету № 2:
до 95-річчя від дня народження
Хмелевський Юрій Володимирович (08.04.1930–09.09.2014) – біохімік, доктор медичних наук (1968), професор (1970), лауреат премії імені О. В. Палладіна АН УРСР (1986), член Правління Українського біохімічного товариства та редакційної колегії «Українського біохімічного журналу» при Інституті біохімії імені О. В. Палладіна АН України та заступник голови апробаційної комісії НМУ імені О. О. Богомольця з теоретичних дисциплін, редактор інститутської газети «Медичні кадри», голова Республіканської проблемної комісії МОЗ України «Біологічна та медична хімія» (1976–1997 рр.) професор кафедри біохімії (1969–1976), завідувач кафедри біоорганічної та біологічної хімії (зараз кафедра медичної біохімії та молекулярної біології) (1976–1997), декан медичного факультету № 2 (1985–1988).
Юрій Володимирович Хмелевський народився 08 квітня 1930 року в Києві. Син українського акушера-гінеколога В. М. Хмелевського. Середню школу закінчив екстерном. У 1952 році закінчив з відзнакою Київський медичний інститут, в якому працював понад 60 років: асистент, доцент, професор кафедри біохімії, завідувач кафедри біоорганічної та біологічної хімії (майже 20 років), декан медичного факультету № 2. Кандидатську дисертацію захистив в 1957 році, докторську – в 1968 році. Затверджений у вченому званні професора в 1970 році. З 1974 року – вчений секретар Вченої Ради КМІ. Редактор газети КМІ «Медичні кадри».
На чолі з Ю. В. Хмелевським науковцями кафедри були розроблені вітамінні препарати проти серцево-судинних захворювань, гіпоксії та променевої хвороби.
Професор Ю. В. Хмелевський працював заступником голови Вченої медичної ради та начальником відділу планування науково-дослідних робіт МОЗ УРСР, а з 1976 року, одночасно з посадою завідувача кафедри біоорганічної, біологічної хімії, був головою Республіканської проблемної комісії МОЗ УРСР «Біологічна та медична хімія».
Наукові дослідження: клінічна біохімія; питання обміну речовин, коферментів та активності ферментів у тканинах при моделюванні в організмі гіпоксії, інфаркті міокарда та променевій хворобі. Професор Ю. В. Хмелевський очолював науково-дослідну лабораторію «Вітамінологія, в якій були проведені фундаментальні дослідження з вивчення цих питань. Під час виконання кандидатської роботи вперше використав мічений радіоактивною сіркою вітамін В1. Автор понад 200 наукових публікацій, у тому числі 6 монографій, кількох підручників та навчальних посібників. Під його керівництвом були розроблені навчально-методичні програми з курсів «Біооргінічної хімії», «Біологічної хімії» та селективного курсу «Клінічна біохімія». На сьогодні на кафедрі в навчальній програмі використовується «Практикум з біохімії» та довідник «Основні біохімічні константи в нормі та при патології» за редакцією Ю.В. Хмелевського. Науковий керівник 15 докторів та кандидатів медичних наук. Член правління Українського біохімічного товариства. Член редколегії «Українського біохімічного журналу».
Професор Юрій Володимирович Хмелевський нагороджений медаллю «За доблесну працю», знаком «Відмінник охорони здоров’я», премією імені О. В. Палладіна (АН УРСР), почесними грамотами МОЗ України та НМУ ім. О. О. Богомольця.
Науковий доробок Хмелевського Ю. В. представлено в: імідж-каталозі «Наукові праці вчених-медиків НМУ імені О. О. Богомольця», електронному каталозі, алфавітному та систематичному каталогах.
мережах: