22 лютого – Всесвітній день енцефаліту
Всесвітній день енцефаліту (World Encephalitis Day) проводиться щорічно 22 лютого. Такий день поінформованості про енцефаліт був створений спільнотою Encephalitis Society у 2013 році .
Енцефаліт – це гострий, як правило, дифузний запальний процес, який уражає нервову тканину головного мозку і часто мозкові оболонки та субарахноїдальний простір, викликаний наявністю мікроорганізмів у мозковій тканині (може бути наслідком прогресування менінгіту).
Чому виникає енцефаліт?
Причини, що можуть спровокувати виникнення енцефаліту: віруси, бактерії, рикетсії, грибки, паразити. Важливу роль у поширенні хвороби відіграють особливості навколишнього середовища – географічне розташування, сезон, вологість, температура повітря, наявність резервуару для передачі збудника.
Види енцефалітів:
- Вірусні енцефаліти (віруси герпетичної групи, ентеровіруси, параміксовіруси, вірус сказу, ВІЛ тощо);
- Бактеріальні енцефаліти та енцефаліти, спричинені іншими збудниками (Mycoplasma pneumoniae, Mycobacterium tuberculosis, Toxoplasma gondii, Borrelia burgdorferi, рикетсіози тощо).
Хвороба може передаватися через укуси кліщів і комарів, контактно-побутовим та повітряно-крапельним шляхами. Ентеровіруси, спрямовані на нервову й м’язову тканини, також нерідко стають причиною розвитку енцефаліту. До запалення головного мозку можуть призводити також чадний газ і отрути важких металів. Не менш небезпечними є різні алергії важкої форми, а також аутоімунні порушення.
Хвороба може проявлятися такими ранніми неспецифічними симптомами:
- лихоманка;
- головний біль;
- м’язово-суглобовий біль (так звана «ломота»);
- відчуття загального нездужання.
Дуже важливо відрізняти інфекційний вірусний енцефаліт від енцефалопатії
Більшість хворих на вірусний енцефаліт одужують без наслідків. Найбільш частим довготривалим ускладненням після вірусного енцефаліту є судомні напади, які можуть спостерігатися у 10-20% пацієнтів.
Однак іноді у більш серйозних випадках захворювання може викликати втрату слуху та/або мовлення, сліпоту, незворотне пошкодження головного мозку та нервів, поведінкові зміни, когнітивні порушення, відсутність м’язового контролю, судоми та втрату пам’яті. У дуже рідкісних випадках пацієнти перебувають у вегетативному стані.
Після перенесеного енцефаліту пацієнти потребують правильної реабілітації. До цього процесу мають бути залучені сімейні лікарі, неврологи, нейро-психологи, за потреби – логопеди, фізіотерапевти, спеціалісти з лікувальної фізкультури, соціальні працівники.
Профілактика
Специфічні методи
Щеплення проти кору, епідемічного паротиту та краснухи, вітряної віспи, грипу, поліомієліту, ВКЕ, сказу і японського енцефаліту.
Пасивна імунопрофілактика: в особливих випадках специфічний імуноглобулін проти вітряної віспи (VZIG), сказу (RIG) або гамаглобулін у профілактиці кору.
Неспецифічні методи
Слід уникати контакту з дикими звірями та бродячими собаками і котами (профілактика сказу).
Уникати обміну їжею, посудом, склянками та іншими предметами з кимось, хто потенційно може зазнавати впливу або заразитися інфекцією.
Часто мити руки з милом та обполіскувати під проточною водою.
Щоб знизити ризик бути укушеним зараженим комаром або іншим членистоногим, важливо обмежити прогулянки на свіжому повітрі в нічний час, носити одяг з довгими рукавами на відкритому повітрі, використовувати репеленти від комах, які є найбільш ефективними для цього конкретного регіону країни.
мережах: