Новини

12 жовтня – Всесвітній день хоспісів та паліативної допомоги

Всесвітній День хоспісної і паліативної допомоги проводиться щорічно в другу суботу жовтня. Організатором Всесвітнього Дня хоспісної та паліативної допомоги є Світовий Альянс паліативної допомоги, куди входять національні та регіональні організації, які підтримують розвиток хоспісної та паліативної допомоги у всьому світі. Його цілі полягають насамперед у тому, щоб підвищити поінформованість, увагу та підтримку суспільства до медичних та соціальних проблем людей, які мають невиліковні хвороби.

Паліативна допомога – це не просто знеболення, а повноцінний вид медичної допомоги, який включає спостереження за пацієнтом, турботу про його психологічний стан, правильне харчування, необхідні аналізи, обстеження та реабілітацію.

Хоспіс є однією з форм паліативної допомоги – медичний заклад, в якому перебувають тяжкохворі з прогнозованим летальним наслідком. Філософія хоспісу стверджує, що хоспіс – це не «будинок смерті», а «будинок життя».

Як напрям медицини паліативна допомога з’явилась у 1982 р. В Україні перші хоспіси було відкрито лише в 1996.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у світі паліативна допомога необхідна в 40-60% всіх випадків смертей. Це означає, що кожного року приблизно 40 мільйонів людей потребують паліативної допомоги протягом останнього року свого життя, але отримують лише 14% з них. За різними даними, щороку в Україні від 340 до 450 тис. осіб потребують паліативної допомоги, і з початком повномасштабної війни ситуація лише погіршується.

Сфера паліативної допомоги охоплює великий спектр послуг пацієнтам, що мають смертельні захворювання, найчастіше – на останній стадії. Її принципи базуються на позбавленні болю, покращенню якості життя, психологічній та соціальній допомозі. Фахівці намагаються підтримати якомога більш повноцінне життя хворих у останні тижні або дні їх життя. При цьому, власне лікуванням хвороби хоспіси не займаються.

Паліативна допомога охоплює широкий спектр послуг, що надаються цілим рядом фахівців, у тому числі лікарями, медсестрами, працівниками допоміжних служб, фізіотерапевтами, участь кожного з яких важлива для забезпечення інтересів пацієнтів і членів їх сімей. Ця допомога не повинна розглядатися як комплекс заходів, який можливо виконати лише у спеціалізованій лікарні/(хоспісі). Насправді послуги паліативної допомоги можливо надавати в різний спосіб, навіть за умови обмежених ресурсів, на рівні будь-якого медичного закладу, а також у пацієнта вдома.

Сучасне цивілізоване суспільство обов’язково має подбати про те, щоб невиліковно хворі пацієнти отримували належну допомогу і підтримку в найважчий період свого життя.