Новини

Цицурін Федір Степанович – лікар-терапевт,

епідеміолог, педагог, доктор медицини,

ординарний професор,

один із засновників та декан медичного факультету,

перший професор-терапевт Університету Св. Володимира,

організатор і перший завідувач кафедри терапевтичної клініки з семіотикою:

210 років від дня народження

Цицурін Федір Степанович (12.06.1814-19.12.1895) – лікар-терапевт, епідеміолог, педагог, доктор медицини (1841), ординарний професор (1844), один із засновників та декан медичного факультету (1847-1850), перший професор-терапевт Університету Св. Володимира, організатор і перший завідувач кафедри терапевтичної клініки з семіотикою (1844-1857), президент Варшавської медико-хірургічної академії (1857-1861).

Федір Степанович Цицурін народився у Воронезькій губернії. Закінчив зі срібною медаллю гімназію в м. Харків. Медичну освіту здобув на медичному факультеті Харківського університету, який закінчив з відзнакою та отримав звання лікаря першого класу (1835). Працював лікарем в Харківській губернії до 1839 року. Продовжив навчання в Дерптському університеті (Естонія; зараз Тартуський університет) та отримав ступінь доктора медицини (1841).

В 1841 році в Київському Університеті Св. Володимира відкривається медичний факультет та призначаються його перші професори, серед яких був Ф. С. Цицурін. За програмою підготовки університетських викладачів професор був направлений у відрядження за кордон для стажування  в терапевтичних клініках Англії, Німеччини, Франції, Швейцарії. Враховуючі свій досвід, отриманий під час перебування в Європі, професор Ф. С. Цицурін підготував навчальні плани і лекції з курсу загальної терапії та семіотики і в 1844 році заснував першу кафедру терапії, відкрив терапевтичну клініку на 16 ліжок у будівлі новозбудованого Головного (Червоного) корпусу Університету. З 1847 по 1850 роки був деканом медичного факультету Київського Університету. В 1856 році у зв’язку з погіршенням стану здоров’я, професор Ф. С. Цицурін був направлений на лікування та одночасно з науковою метою в Італію, Німеччину і Францію. Повернувся в Київ в 1857 році.

Наукові дослідження: ліквідація епідемії холери в Києві – завідувач тимчасовою спеціалізованою лікарнею (1847); дослідження надзвичайно високої захворюваності на скорбут в південно-західних районах – у відрядженні (1849); вивчення особливості шкідливого впливу на здоров’я робітників природних умов схилів Дніпра біля Ланцюгового мосту – в співпраці з професором В. В. Беккером. Брав участь у 32-ому конгресі німецьких лікарів (Відень, 1856).

Окрім викладацької та наукової роботи, професор Ф. С. Цицурін був надзвичайно популярним лікарем і серед його постійних пацієнтів були професор В. П. Караваєв, письменник М. В. Гоголь.

Засновник медичної бібліотеки при Київському Університеті Св. Володимира. За заслуги в ліквідації епідемії холери в Києві нагороджений орденом Святої Анни 2-го ступеня.