Бец Володимир Олексійович – лікар-анатом і гістолог,
клініцист, доктор медицини, екстраординарний,
ординарний професор,
керівник кафедри анатомії Університету Св. Володимира:
до 195-річчя від дня народження
Бец Володимир Олексійович (14.04.1834-30.09.1894) – лікар-анатом і гістолог, клініцист, доктор медицини (1863), екстраординарний (1868), ординарний професор (1870), керівник кафедри анатомії Університету Св. Володимира (1868-1890), дійсний статський радник (1882).
Володимир Олексійович Бец – науковець, унікальні дослідження якого назавжди увійшли в історію світової медицини, – народився на Чернігівщині у дворянській родині. Навчався в Ніжинській гімназії, згодом у 2-й Київській гімназії, яку закінчив у 1853 році. Медичну освіту зі ступенем «лєкаря» здобув на медичному факультеті Університету Св. Володимира (1860). Після закінчення навчання залишився займатися науковою працею у галузі анатомії на кафедрі анатомії Університету, якою в той час керував професора О. П. Вальтер. З травня 1861 року по вересень 1862 року був у відрядженні на традиційному в ті часи стажуванні в провідних клініках Європи. В цей же період почав писати докторську дисертацію, яку захистив в 1863 році.
Професор Володимир Олексійович Бец був неперевершеним майстром виготовлення анатомічних препаратів – під мікроскопом він робив найтонші зрізи клітин. У своїй подальшій науковій роботі професор В. О. Бец, завдяки розробленій ним оригінальній методиці, при дослідженні мозку зібрав величезну колекцію (більше 8000 тисяч) препаратів мозку людини і тварин, систематизував її за окремими розділами. Ця колекція була відзначена двома медалями (1870 р. – Петербург; 1873 р. – Відень). Володимир Олексійович відмовся від пропозиції продати колекцію, а натомість передав Університету Св. Володимира. Також професор В. О. Бец в 1872 році відмовився від пропозиції надрукувати атлас малюнків своєї колекції у Лейпцигу (за рахунок Дрезденської академії наук), оскільки сподівався видати його в Києві. Вчений-патріот самотужки опанував фотосправу, створив друкарню у своїй квартирі і почав сам друкувати книги. До «Атласу мікроскопічної анатомії головного мозку людини» ввійшло 29 таблиць і 140 малюнків, та повністю атлас не вийшов у світ – Володимир Олексійович не встиг завершити цю справу.
Одночасно з медичною наукою професор В. О. Бец приділяв увагу вивченню української історії. Співпрацюючи з українським істориком, етнографом професором В. Б. Антоновичем написав та видав книгу «Історичні діячи Південно-Західної Росії», яка в урядових колах була сприйнята, як прояв українського сепаратизму. Володимир Олексійович очолював кафедру анатомії Університету Св. Володимира у період 1868-1890 рр. Під тиском керівництва був змушений піти у відставку, офіційно пославшись на хворобу серця.
Наукові дослідження: проблеми неврології; фізіологія центральної нервової системи; будова людського мозку, зокрема, відмінності у тонкій структурі (архітектоніці) різних його ділянок (ці роботи і досі зберігають своє величезне значення); відкрив рухову зону кори головного мозку і описав велетенські пірамідні нервові клітини, названі його ім’ям; будова надниркових залоз, зокрема, відкрив так звану хромафінну реакцію їхньої мозкової речовини; вперше провів систематичне дослідження розвитку і росту кісток; клінічна діагностика та інше. Професор В.О. Бец за допомогою результатів власних наукових досліджень спростував таку псевдонауку, як френологія, та довів безглуздя расових теорій. Автор понад 50 наукових робіт.
Володимир Олексійович був чудовим лікарем-клініцистом і багато років працював консультантом з нервових хвороб при Кирилівській лікарні та головним лікарем у лікарні Південно-Західної залізниці.
Професор В. О. Бец брав активну участь у громадському житті Києва, зокрема в створенні Товариства дослідників природи, був членом багатьох наукових товариств, директором Анатомічного театру в Києві, членом Паризького антропологічного театру, Лейпцизького етнографічного музею. Палкий патріот Університету та України.
мережах: